Дітям найбільше потрібна щаслива і задоволена мама

Знаєте, що найбільше потрібне дітям, особливо маленьким дівчаткам?

Їм потрібна щаслива і задоволена мама – та, яка поділиться з ними умінням бути щасливою і задоволеною життям!
Просто щасливої матері тут недостатньо, пише lvivyanka.info. Якщо щаслива мати живе у своєму прекрасному світі, залишивши дитину на няню, це не спрацює. Та і без няні – якщо мама закривається в кімнаті з телефоном і там щаслива, дитину такий хід навряд чи надихне. Дитина має вписуватися в картину того життя, яке робить матір достатньо задоволеною, ось в чому заковика.

Щаслива мама не боїться правила «дитина – це відображення сім’ї». Адже більшою мірою воно є чудовою нагодою змінити себе, своє життя, і, відповідно, життя і світовідчуття своєї дитини. Потрібно не боятися ставити собі питання: Що я зараз відчуваю? Що відчуває моя дитина? Якби я була на його місці, то які почуття у мене виникли?. Що я роблю не так і як мені варто змінитися? Що мене радує, що засмучує, що приносить задоволення, а що розчаровує? Коли мама починає усвідомлювати свої потреби, замислюватися про свої відчуття і емоційних реакціях, визнавати і давати їм місце, тоді вона відчуває себе більш впевненою в собі, знає і є спокійною. Та дарує цей стан своїй дитині

Приголомшливий приклад матері

мама

Вповні задоволена мати дає приголомшливий приклад. Через неї дитина дізнається, що у цьому недосконалому світі можна не просто виживати, але і отримувати задоволення – від дружби, розмов, кольорів на дачній клумбі, від подорожей на потягу, і прогулянок за руку. 

Раз мама уміє так жити – це означає, що світу можна не боятися, можна не витрачати сили на те, щоб впоратися з тривогою, а просто рости, вільно і спокійно.

Світ ворожої матері

мама

Депресивну матір психоаналітики називають мертвою. Вона і правда мертва, як провідник від світу великого до світу маленького, пахнучого вигладженими простирадлами і курячим бульйоном. 

Енергія великого світу не проходить через неї, вона замкнута на собі і своєму внутрішньому болю, і тому дитині теж бракує дихання життя. Дитині задушливо, вона скута в рухах, вона бере на себе непосильне завдання оживити свою матір і, не впоравшись, отримує руйнівний досвід безпорадності.

Неспокійна мати вчить хвилюватися. Їй навіть не потрібно нічого пояснювати, щоб тривога стала тим базовим табором, з якого зиркаєш по сторонах у пошуках біди, що насувається. 

Ти не дихаєш, ти пильнуєш, тому що якщо сьогодні був безхмарний день, то до вечора з лугів потягне не медом, а порохом, і мати кивне стомлено – я ж говорила. І кожний світлий момент сприйматиметься як передвісник нового нещастя, яке вже причаїлося за рогом і вискалило дрібні зубки.

Світ ворожої матері складається з супостатів, і кожна хороша на перший погляд людина одного разу поповнить їх число. Довіряти безглуздо, ладнати неможливо, прив’язуватися усією душею небезпечно, тому що, прив’язавшись до потенційного ворога, ти і сам стаєш трохи чужим, а мама чужих не любить. Та і своїх – не завжди. 

Тільки якщо дуже лояльні, якщо не показують своє підозріле нутро, а тільки маску усім задоволеного і нешкідливого зайчика. «Дивись, мама, яка я хороша».

Нещаслива мати кожного разу нещаслива по-різному. Її жаль до сліз, але плакати потрібно тихо і лише в подушку, щоб мамі не стало ще гірше. Їй завжди гірше, ніж іншим, це головне правило дому. 

Друге правило пропонує не веселитися. Веселу обличчя належить зняти в передпокої, щоб не ображати їм материнське нещастя, і переодягнутися в мікс співчуття і безконечного прислуговування. Бо що б дитина не робила і не говорила, розлад її матері тільки наростатиме.

І зовсім інакше, коли мати задоволена і готова ділитися. Вона може варити борщ, кайфуючи від процесу, а дитина копошитиметься поруч, і це буде кращий у світі час і краща любов. Чи ось прибирання, яке крутіше від свята. 
Вимити підлогу справжньою шваброю, розсадити плюшевих ведмедів, і мама скаже – ну, подивися ж, як стало класно, як мені подобається наводити з тобою лад. Не розвивати моторику, не готувати до школи, а просто плавати у своєму задоволенні – розслаблено, ніжно, довіряючи тому, що світ не дасть потонути. 

Дитина бачить світ через матір

мама

Присягаюся, жоден інший досвід у світі не дарує стільки права бути і утверджувати саме себе.
Дитина бачить світ через матір – доки тільки так, і її погляд, її вираз обличчя – це метафора світу за стінами дому. Якби дитина мала можливість назвати словами те, що відбувається в її душі, вона би, напевно, сказала ось що:

“Мама, мені по-справжньому добре, коли добре тобі – настільки, що ти розділяєш зі мною своє задоволення і безтурботність. Тоді я відчуваю, що і сама зможу вирости стійкою”.

Та жінка, яка згадувала свій раптовий “циганський” вечір, говорила, що усе своє дитинство намагалася зробити маму задоволеної. У хід йшли п’ятірки, слухняність, приховування своїх дитячих прикрощів – усе заради зайвої посмішки на улюбленому обличчі. Але марно. 

Пізніше їй довелося пройти величезний шлях, щоб навчитися бути задоволеною самій і не докоряти собі за те, що не виходить “оживити” свою найріднішу людину.

Втім, жодній дитині це не по плечу. 

Бути задоволеним – це завдання дорослої людини

мама

Вповні задоволена мати дає досвід того, що:

  • можна хворіти і видужувати, і це – нормальна частина життя;
  • можна сваритися і жахливо гніватися один на одного, але любов при цьому нікуди не йде;
  • можна бути великодушним;
  • можна стикатися з великими проблемами, не руйнуючись і не втрачаючи опори на себе;
  • можна любити несхожість;
  • можна сміятися над тим, що лякає, і тоді страх стає не таким страшним;
  • можна сьогодні жити з шиком, а завтра пити чай без цукерок, і цей теж нормальний хід життя;
  • можна переживати втрати і плакати ридма, а потім знову знаходити приводи для радості;
  • можна мати різні погляди і все одно бути близькими;
  • можна бути недосконалою, і життя все одно буде до тебе милосердним.
.,.,.,.