Олена Кульчицька — українська художниця та педагог. Працювала у багатьох жанрах — живопису, станковій графіці та книжковій ілюстрації. Її твори були високо оцінені на виставках в Україні і за кордоном — у Польщі, Німеччині, Італії, США тощо, пише lvivyanka.info.
Творча спадщина Олени Кульчицької — нараховує близько чотири тисячі робіт.
Дитинство та навчання Олени Кульчицької
Народилася Олена Кульчицька п’ятнадцятого вересня 1877 року у містечку Бережани на Тернопіллі у сім’ї адвоката й громадського діяча Лева Кульчицького та матері — Марії Кульчицької.
Також в Олени була старша сестра Ольга-Меланія Кульчицька, з якої Олена зберігала тісні дружні відносини протягом усього життя та намалювала кілька портретів сестри.
Вже з дитячих років Олена дуже любила малювати, а батько усіляко підтримував дочку, оскільки також цікавився живописом. На формування її художнього таланту вплинули мальовничі пейзажі рідного міста, його архітектура, народні перекази та пісні.
Спочатку Олена відвідувала разом зі сестрою уроки акварелі у Львівській художньо-промисловій школі. Потім ходила у приватну школу Станіслава Батовського-Качора та навчалася у Львівській студії художників-реалістів. А вдосконалювати свої знання поїхала до Відня, де у 1907 році закінчує Академію мистецтв.
За п’ять років навчання Олена Кульчицька встигла опанувати техніки живопису, офорту, гравюри, скульптури, кераміки, емалі, а також книжкової ілюстрації. За роботу металевої скриньки, оздоблену оригінальними візерунками, яку Олена представила на випускному іспиті, отримала можливість подорожувати Європою та відвідала Париж, Лондон, Мюнхен, Швейцарію.
Після повернення художниця жила та працювала у Львові викладачкою малювання у місцевому ліцеї.
У 1939 році Олена Кульчицька починає працювати художницею Львівського музею імені Тараса Шевченка, а на наступний рік стає керівницею відділу народного мистецтва у Львівському етнографічному музеї.
З 1945 по 1954 рік викладає графіку в Українському поліграфічному інституті імені І. Федорова
Смерть застала Олену Кульчицьку восьмого березня 1967 року — у день, коли вона стала лавреаткою Шевченківської премії, проте відзнаки так і не встигла отримати. Похована на Личаківському цвинтарі у Львові.
Багатогранна творча спадщина Олени Кульчицької
У 1909 році Олена Кульчицька вперше презентувала свої роботи у Львові на об’єднаному мистецькому салоні разом з творами відомих художників. Яскраві роботи львівської мисткині мали надзвичайний успіх, адже її картини створювали ефект, немов були залиті променями сонця.
Відомий цикл офортів “Українські письменники” Олени Кульчицької, які стилістично наближують малярство художниці до європейського, а також роботи “При лямпі”, “Довбуш”, “Біля криниці” та низка ліногравюр.
Олена багато працювала у книжковій графіці та проілюструвала низку книжок українських письменників, а також журналів та альманахів. Створювала листівки. Її оздоблення книги “Лис Микита” Івана Франка — одне з найяскравіших. Інші відомі оформлення — “Тіні забутих предків”, “Слово о полку Ігоревім”. Роботи Кульчицької належать до золотого фонду книжкової ілюстрації в Україні.
Ще одним захопленням Олени Кульчицької було килимарство, якому вона присвятила близько вісімдесят ескізів своїх малюнків. А під час роботи у Музеї етнографії малювала українське народне вбрання з різних регіонів та періодів, детально промальовувала візерунки та орнаменти одягу, як на картинах “Портрет дівчини в українському вбранні”, “Гуцульське весілля”, “Молода у весільному вінку” та інші.
Саме за любов до національної культури Олену Кульчицьку звільнили з Українського поліграфічного інституту, де вона була професором.
Роботи Олени Кульчицької зберігаються в найбільших музеях України. У 1971 році у львівській квартирі художниці відкрили Художньо-меморіальний музей.
