Як приготувати медіапроект на закарпатський манер

Коли думаєш про сучасні українські медіа, в голові зазвичай спливають назви великих національних видань. Але іноді найцікавіші історії народжуються там, де їх найменше очікуєш – в регіонах, де місцеві журналісти знають кожну стежку в горах і кожну історію в селі. Саме таким є медіапроект “Банош” https://banosh.com.ua/ – незвичайне видання, яке взяло назву від традиційної закарпатської страви і перетворило її на символ чесної, якісної журналістики. Це не просто ще один інформаційний сайт про події в області, а справжня спроба розказати про Закарпаття мовою, яка поєднує глибоку повагу до традицій з сучасними стандартами медіапродукції. І, слід визнати, у них це виходить дуже навіть непогано.

Чому саме “Банош”?

Вибір назви для медіапроекту не був випадковим. Банош – це традиційна гуцульська страва, в’язка кукурудзяна каша, зварена на вершках або сметані, заправлена шкварками та бринзою, яка має багатовікову історію в карпатському регіоні. За легендами, назва походить або від торговця Баноша, який запропонував ґазді біля Рахова кукурудзяне борошно для нової страви, або від чоловіка бідної родини, для якого дружина приготувала кашу з останніх продуктів – сметани та кукурудзяного борошна. Цікаво, що справжній банош можна готувати тільки у чавунному казані на відкритому вогні, помішуючи дерев’яною ложкою, і традиційно цим займалися чоловіки, оскільки використовувалася овеча бринза, а все пов’язане з вівцями належало саме їм.

Команда та редакційна філософія

Медіа “Банош” позиціонує себе як незалежний інформаційний ресурс, створений командою журналістів. Їхня місія – поєднувати серйозну інформаційну роботу з легкою, доступною подачею матеріалу. Як зазначається в редакційній політиці: “Наш тон – від щирого сміху до серйозних роздумів. Ми говоримо про важливе, смішне й болюче – але завжди чесно”.

Особливою родзинкою проекту є креативний підхід до презентації команди. Кожен член редакції описується через гастрономічні метафори, пов’язані з приготуванням баношу. Наприклад, головна редакторка порівнюється з “кукурудзяною кашею: гарячою, надійною, тримає всіх купи”, а бухгалтерка – з “гуцульським маслом: усе розмазує по рахунках красиво і точно”.

Професійні стандарти

Команда “Банош” дотримується чітких професійних принципів, які вирізняють проект серед інших закарпатських медіа. Вони не займаються “джинсуванням” (прихованою рекламою) та чітко маркують всі рекламні матеріали. Політична реклама також отримує відповідне маркування.

Редакція перевіряє факти, визнає помилки та виправляє їх. Усі матеріали підписані авторами, цитати подаються чесно з редагуванням лише граматики, не змісту. Медіа не публікує фейки, дезінформацію, мову ворожнечі та заклики до насильства, дотримується презумпції невинуватості, уникає стереотипів і узагальнень.

За даними дослідження Інституту масової інформації, більшість закарпатських медіа стикається з проблемами якості контенту – левова частка інформаційних повідомлень складається з передруків прес-релізів, тоді як інформативних авторських повідомлень дуже мало. На цьому тлі “Банош” виділяється фокусом на авторському контенті та дотриманням журналістської етики.

Різноманітний контент

Медіапроект розвинув комплексну систему тематичних рубрик, що охоплюють різні аспекти життя Закарпаття:

  • “Ексклюзив” – авторські матеріали та унікальні історії регіону;
  • “Нові сусіди” – спеціальна рубрика про внутрішньо переміщених осіб та їх адаптацію;
  • “Таланти Закарпаття” – розповіді про визначних особистостей регіону;
  • “Смак спадщини” – традиційна кулінарія та гастрономічна культура;
  • “Туристичний Банош” – контент для мандрівників та відвідувачів області;
  • “Машина часу” – історичні матеріали про минуле Закарпаття;
  • “ЕкоБанош” – екологічна тематика та природні багатства регіону;
  • “Знято в Україні” – рубрика про український кінематограф.

Проект демонструє соціальну відповідальність через увагу до теми переселенців, збереження культурної спадщини та екологічної свідомості. Це особливо актуально в контексті природних багатств Карпатського регіону та необхідності їх збереження.

....