Штука ★9.5

Більшість львівських кав’ярень із «історичною атмосферою» цю історію вигадали. Штука — рідкісний випадок, коли вона справжня: заклад названо на честь легендарної львівської кав’ярні початку минулого століття, а стелі в залі — не стилізація, а відреставровані трафаретні розписи, які тут були задовго до нинішніх власників. І це досі кав’ярня-галерея, де експозиція змінюється щомісяця.

Родзинки

• Ім’я успадковане від кав’ярні «Sztuka», що працювала у Львові з 1909 року й була знаменита картинами на стінах.
• Відреставровані написи й трафаретні розписи на стелях — різними мовами, як свідчення багатонаціонального міста.
• Повноцінна галерея: виставки живопису та фотографії сучасних авторів змінюються щомісяця.
• Уся випічка й десерти — власного виробництва: штрудель, рулети, торти, чізкейки.
• Сніданки цілком «домашнього» жанру: млинці, яєчня, вівсянка.
• Велика чайна карта, зокрема ручно в’язані чаї, — рідкість для кав’ярні.
• Столики надворі й вечірні події: презентації книжок, концерти, вечори фламенко, зустрічі клубу поціновувачів Галичини.

Що в чашці

Скажемо чесно й одразу, щоб не було розчарування: це не спешелті-адреса. Тут немає фільтру, ручних методів і розмов про лот та дату обсмаження — кава класична, з еспресо-машини, у широкій карті молочних і авторських варіацій. Заклад грає в іншу лігу, і робить це свідомо.

Зате карта напоїв тут значно ширша за кавову. Чайна частина — окрема гордість: чорні, зелені, трав’яні, фруктові, аж до ручно в’язаних чаїв, що розпускаються в чайнику. Поруч живуть какао, гарячий шоколад, матча-лате, лимонади, смузі та молочні коктейлі, тож гість, який каву не п’є, отримає повноцінний вибір, а не «чай у пакетику». Алкоголю в карті немає взагалі — це кав’ярня в буквальному сенсі слова.

Є й окремий формат для тих, кому цікава сама кава: дегустація, яку проводять для компанії від кількох людей. Це радше культурна програма, ніж бариста-практикум, але у форматі кав’ярні-галереї вона на своєму місці.

Хто за цим стоїть

За назвою стоїть конкретна історія. Кав’ярню «Sztuka» — польською це просто «мистецтво» — відкрив у Львові Фердинанд Турлінський, і з 1909 року вона була місцем, де стіни завішували полотнами відомих художників того часу. Інтер’єр для неї ще у 1908-му робив Фелікс Вигживальський, один із найпомітніших львівських майстрів доби сецесії.

Сучасна «Штука» відкрилася у 2009 році — рівно через сто років після оригіналу — і взяла на себе не лише ім’я, а й функцію: бути кав’ярнею, у якій виставляються художники. Тому це не тематичний ресторан із «старовинними» меблями з реквізиту, а заклад, що продовжує конкретну міську традицію.

Під який сценарій

Львів, якого шукають. Головний сценарій: прийти сюди, коли хочеться не просто кави, а відчуття міста — з розписаною стелею, картинами й музикою в стилі блюз-джаз тлом.

Довга розмова вдвох. Заклад рідко буває переповненим, і це його недооцінена перевага: тут можна говорити годину, не змагаючись із гулом.

Сніданок без поспіху. Млинці, яєчня, вівсянка й власна випічка роблять ранковий візит самодостатнім.

Культурний вечір. Виставки, презентації, концерти й вечори фламенко перетворюють звичайний візит на подію — розклад варто дивитися заздалегідь.

Робота з ноутбуком. Несподівано так: через невисоку заповнюваність тут спокійно можна попрацювати пару годин. Але майте на увазі, що це кав’ярня-галерея, а не коворкінг, — приходити сюди з монітором на весь день не варто.

Простір і атмосфера

Головне враження дає не меблювання, а верх: розписані стелі й відновлені написи, заради яких сюди варто піднімати очі. Далі — старі креденси, вінтажні дрібниці, картини й фотографії на стінах, які змінюються з кожною новою виставкою. Через це той самий заклад виглядає по-різному в різні місяці — рідкісна властивість для кав’ярні.

Зал невеликий і камерний, у теплий сезон працюють столики надворі, і там своя атмосфера: тихий Львів без пафосу й туристичної метушні. Фонова музика — блюз і джаз, гучність помірна. Чесно про слабке місце: вибір десертів у вітрині буває вужчим, ніж очікуєш від закладу з власною кондитерською, а кава подекуди виходить темнішою за смаком, ніж прийнято в спешелті. Якщо ваш критерій — ідеальна чашка, це не сюди; якщо атмосфера й контекст — сюди насамперед.

Що до кави

Тут той рідкісний випадок, коли кухня й кондитерська свої. Випічку й десерти роблять самі: штрудель, рулети, торти, чізкейки. Сніданкова частина теж власна й проста в найкращому сенсі — млинці з різними начинками, яєчня з овочами чи беконом, вівсянка. Це не гастрономічний атракціон, а домашня їжа, що працює на сценарій «прийшов на годину й не голодний».

Коли приходити

Кав’ярня відчиняється зранку й працює до пізнього вечора без вихідних, тож вписати її в маршрут просто. Найспокійніші години — будній день після обіду, коли туристичний потік іде повз, а зал напівпорожній: саме тоді краще за все роздивлятися стелю й картини.

Окремо варто дивитися на календар подій: у дні виставок, концертів чи презентацій заклад живе зовсім іншим життям і буває повним. Улітку відкриваються місця надворі. Точний графік дивіться в блоці розкладу на цій сторінці.

Як дістатися

Історичний центр, кілька хвилин пішки від площі Ринок — заклад стоїть у бічній вуличці, і в цьому частина його характеру: сюди не потрапляють випадково в натовпі, сюди приходять. Орієнтир — квартал за оперним театром у бік Старого міста; вивіска стримана, тож дивіться на вітрину з картинами, а не на велику рекламу.

Добре знати

Кілька практичних деталей. Перше: перед візитом гляньте, яка зараз виставка, — експозиція змінюється щомісяця, і це фактично друга причина сюди прийти. Друге: чайна карта тут сильніша за кавову, і якщо ви обираєте між кавою й чаєм, у цьому закладі чай — не поступка. Третє: алкоголю немає, тож як вечірню локацію «на келих» заклад не розглядайте.

І контекст, який пояснює місце: розписи на стелях були виконані різними мовами — це слід того Львова, де в одному будинку співіснували кілька народів. Саме тому реставрація тут не декор, а висловлювання.

Питання й відповіді

Це спешелті-кав’ярня?

Ні, і заклад на це не претендує. Тут класична кава з еспресо-машини, без фільтру й ручних методів. Сила місця — в історії, галереї та власній кондитерській.

Чи можна тут попрацювати з ноутбуком?

Так, на пару годин цілком: заклад рідко буває переповненим, а атмосфера спокійна. На повний робочий день це все ж кав’ярня-галерея, а не коворкінг.

Чи є де сісти?

Зал невеликий, але вільні місця тут бувають частіше, ніж у туристичних закладах на головних маршрутах. У теплий сезон додаються столики надворі.

Випічка своя чи привозна?

Своя. Штрудель, рулети, торти й чізкейки роблять самі — це одна з опор закладу.

Чим тут поснідати?

Млинцями з начинками, яєчнею, вівсянкою — сніданкове меню просте й домашнє.

Що тут із подіями?

Виставки живопису й фотографії змінюються щомісяця, а крім них бувають презентації книжок, концерти, вечори фламенко та зустрічі клубу поціновувачів Галичини.

Чи є алкоголь?

Немає. Це кав’ярня в буквальному сенсі: кава, широка чайна карта, какао, лимонади й безалкогольні коктейлі.

Звідки взялася назва?

Від львівської кав’ярні «Sztuka», що працювала з 1909 року й славилася картинами на стінах. Сучасний заклад відкрився рівно через століття і успадкував не лише ім’я, а й галерейну функцію.

Графік роботи