Не секрет, що львів’яни завжди були стильними та елегантними. Оскільки львівська мода переймала європейські тенденції і, поруч з тим, зберігала властиво українські ознаки ідентичності.
Протягом історії мода у Львові постійно змінювалася, тому на давніх світлинах можна простежити, що вибір одягу майже кожного наступного десятиліття чимось відрізнявся від попереднього. Далі на lvivyanka.info.
Історія львівської моди на початку XX століття
У 1910-х роках XX століття львівська мода зберігала європейські ознаки стилю. У тогочасних жіночих костюмах був поширений S-подібний силует кінця XIX століття. Такий силует створювали завдяки блузі, яка мала напуск спереду, підкреслено тонкій талії, корсету та трохи розширеній донизу спідниці. Образ підкреслювали різноманітні матеріали одягу з хутра, мережива, тюлі тощо.
На початку XX століття у моді Парижа відбулися значні зрушення завдяки Полю Пуаре, який першим відмовився від жіночого корсету і задав нову естетичну тенденцію, яка базувалася на простоті та вишуканості форм і матерій. Цікаво, що Пуере надихала мода античності та екзотика Сходу. Так, він створює нові елементи жіночого гардеробу — манто, японське кімоно, східні тюрбани, персидські вишивки та вільні сукні, що були схожі на грецький пеплос.
Львівська мода того періоду розвивається разом з європейською, зокрема й французькою в дусі модернізму. І це помітно не лише у жіночих вбраннях, а й на тому, що у Львові збільшується кількість фахівців у сфері моделювання одягу й дизайну та закладів, де їх готували.
Одним з таких була Львівська художньо-промислова школа. Так, на початку XX століття на Галичині діяло близько сто промислових шкіл різного спрямування, де охочі могли вивчати моду.
Керівницею одного з таких закладів під назвою “Труд” була Герміна Шухевич, дружина етнографа Володимира Шухевича та бабця командира УПА — Романа Шухевича-Чупринки. Спочатку товариство “Труд” заснувало платні курси крою й шиття, а пізніше — салон мод і дамських капелюшків.
Цікаво, що майже на кожній вулиці у Львові були майстерні українських шевців. Одяг моделювали у двох напрямках — загальноєвропейському з орієнтацією на моду Парижа та Відня, з одного боку, та, що дуже важливо для багатонаціонального культурного життя Львова — національному напрямі, з іншого боку, який утверджував українські тенденції моди.
Українські тогочасні модельєри звертали увагу на народні строї та вишивки. Саме наприкінці XIX – на початку XX століття українська вишивка набула шаленої популярності, як в Україні, так і у світі. А на Галичині з’являються різні товариства з вишивки, як-от — “Клуб русинок”.
У 30-ті — 40-ві роки XX століття на вулицях Львова можна було побачити містян у капелюшках різних форм, а також в одязі чоловіків та жінок були поширені костюми строгих чітких фасонів та хутро. Елегантні образи у холодні пори року доповнювали класичними тренчами або пальтами прямого крою.
Мода у Львові у другій половині XX століття
Після Другої світової війни Львів стає частиною радянського союзу, тому тогочасна мода була сірою та однаковою для всіх. Лише у 1957 році, зі значним запізненням з Парижа до Львова приходить стиль Крістіана Діора під назвою “New Look”, для якого притаманними є елегантність та жіночність образів, приталені силуети суконь та добірні аксесуари.
Поряд з тим, можна простежити яскраві експериментальні рішення львівської молоді, що було виявом індивідуальності та бунтом проти радянської влади. На яскраву моду тогочасного Львова впливає американський стиль.
Проте вже у 1960-ті роки в моду проникають стримані вузькі силуети одягу з підкресленою талією з довжиною суконь та спідниць нижче колін. Тоді ж поширення набув одяг вільного крою, що нагадували силуети трапецій.
У 70-80-ті роки XX століття модні експерименти у Львові завдали хіпі та різні неформали.
