Таємниці краси львівських панянок 100 років тому

Жінки в усі часи намагалася виглядати якнайкраще. Незалежно від епохи, представниці кожного історичного періоду мали свої таємниці, щоб стати і залишитись красунею. Оглядаючись з XXI століття назад, ми маємо змогу оцінити правдивість чи хибність їхніх тверджень. А були вони подекуди досить несподіваними – як то кажуть, чого тільки не зробиш заради краси, пише lvivyanka.info.

Миш’як – для округлих форм, атропін – для блиску очей

Стандарти краси в світі за 100 років так і не змінились, адже тоді, як і тепер, панянки цікавились найбільше питанням догляду за шкірою обличчя та рук, волоссям. Турбувались про загальний стан здоров’я та фігуру. Щоправда, іноді вдавались до досить дивних, а подекуди і небезпечних методів.  Наприклад, галичанки здавна вважали, що вживання “аршеніка” (миш’яку) в малих дозах допоможе фігурі набути округлостей. Краплі “атропіни” (алкалоїд белладони), які викликають розширення зіниць, закапували для ефекту сяяння очей. Часто це викликало сліпоту в нещасних прихильників такого модного віяння. Щоб волосся переливалось золотом, його споліскували розчином марганцівки, при цьому одночасно руйнували структуру волосин. 

На щастя, тогочасні лікарі і преса всіляко били на сполох і вели боротьбу з цими варварськими методами здобуття краси. І от, з плином часу, львівські модниці починають надавати перевагу натуральній косметиці, а у Львові розпочинають роботу косметичні салони.

Тайни жіночого чару

реклама української пудри “Меріда” (“Нова хата”, 1935) 

Вже сто років тому стан шкіри обличчя напряму пов’язували із загальним станом здоров’я жінки. А тому при висипах, появі пігментних плям, нездоровому кольорі обличчя радили насамперед звертатись до лікаря.

Важливою складовою догляду за шкірою обличчям було її очищення. Відома на той час лікар Софія Парфанович радила двічі в день, а також після кожної поїздки чи балю, змивати обличчя теплою водою з нежирним милом. Жирну шкіру варто було протирати розведеним алкоголем, це розкривало та очищувало пори. Суху – змащувати чистим вазеліном (без нафти), гліцерином чи гольдкремом (сумішшю цих двох).

Та найдієвішим способом очищення та відсвіження шкіри вважався гарячий компрес (оклади). Для цього тканину змочували в гарячому відварі з ромашки і на 3 хвилини накладали на обличчя. Потім полотно міняли на сухе і чекали, щоб шкіра вихолола.

Найперше, що радили робити жінкам тодішні експерти краси при появі зморшок – щоденний масаж обличчя з допомогою крему. Користувались попитом також масажі електричні та за допомогою апарату Punktroller.

Щодо макіяжу, то його наносили лише зрілі жінки і то дуже непомітно, щоб не порушити природної краси. Пудру радили використовувати не магазинну, а аптечну, що була виготовлена з натуральних складників. 

З пересторогою ставились панянки і до виготовлених шампунів, вважаючи що в них забагато соди. Для краси волосся надавали перевагу натуральним засобам: полоскали відваром кори дуба, мили жовтком яйця та обов’язково в дощовій воді

Для корекції фігури та схуднення рекомендували правильне харчування та дієту. Ось приклад молочної дієти, якої слід було дотримуватись раз на тиждень, надрукованої в журналі  “Нова хата” за березень 1927 р: “Вранці – склянка молока, другий сніданок – два яблука, обід – сухар і дві склянки молока, підвечірок – склянка молока, або чорної кави та сухий калач, вечеря – яйце на м’яко, салат і кусник хліба”.

Та основним рецептом жіночої краси лікарі вважали правильний спосіб життя, без шкідливих звичок та поганих думок. 

.,.,.,.