Інколи важливо мати місце, де б людина перебувала в гармонії та спокої з собою. Особливо у важкі для неї миті. Тому жіночий монастир є тим місцем, де кожна вірянка може помолитися та бути ближчою до Бога.
Пропонуємо перелік жіночих монастирів, які можна відвідати у Львові та околицях області, пише lvivyanka.info.
1.Костел і монастир бенедиктинок
У Львові є чимало релігійних будівель, що мають давню історію. Осередком духовності та християнської віри є Костел Усіх Святих і монастир бенедиктином Української греко-католицької церкви.
Монастир розташований на площі Вічева 2, що неподалік від Центру міста Лева. Костел і монастир мають досить старовинну історію.
Відомо, що монастир почали зводити ще у ХVI столітті. Тоді заклали наріжний камінь та освятив будівництво споруди архієпископ та римо-католицький релігійний діяч Ян Дмитрій Соліковський.
Архітектором духовної споруди став відомий на той час майстер Павло Римлян. Саме за його проєктом було побудовано костел та храм у ренесансному стилі. Пам’ятка архітектури мала риси оборонної вежі, що містить загородженні мури від інших частин міста.
Однак перший варіант будівлі зазнавав різних змін протягом століть. Вже в ХVII столітті в храмі сталася пожежа, внаслідок чого постраждала частина будівлі. Після цього споруду відреставрував львівський архітектор Ян Покорович.
У ХVIII столітті відбулася ще одна реставрація храму. Цього разу роботу доручили архітектору Мартинові Урбаніку, котрий працював в місцевого магната Миколи Потоцького.
Ідея заснувати монастир виникла у черниці та релігійної діячки Катаржини Сапоровської, котра була донькою шляхтича Адама Сапоровського.
Цікаво, що монастир бенедиктинок став другий у Львові жіночим монастирем. Крім того, в околицях монастиря було створено перший жіночий навчальний заклад у місті – школу, де отримували освіту та виховання місцеві панянки.
Під час Першого поділу Речі Посполитої в школі при монастирі викладання почало здійснюватися виключно німецькою мовою. Дотримання такого правила стало умовою того, що монастир не закрили.
Одним з найважчих періодів з історії костелу та монастиря бенедиктинок був час встановлення радянської влади у Львові. Адже тоді функціонування духовного осередку припинили. Більшість черниць виїхало за кордон до Польщі. В приміщенні храму влаштували склад, а в будівлі монастиря відкрили Музично-педагогічне училище. Крім того, місцева влада збудувала школу на місці саду біля монастиря.
Свою діяльність жіночий монастир відновив лише в період проголошення Незалежності України. Тоді черниці змогли повернутися до свого духовного осередку та продовжити служіння Богу в монастирі.
2.Монастир сестер редемптористок
Важливим місцем духовності є згромадження Сестер Місіонерок Найсвятішого Ізабевателя або як часто навивають – монастир сестер редемпористок. Будівля, де мешкають сестри розташований у Львові на вулиці Базальтова, 13.
Жіночий монастир Української греко-католицької церкви продовжує тривалу історію способу життя так званих редемпористок. Цікаво, що своєрідний тип об’єднання жінок, котрі присвятили своє життя служіння Богові, започаткували ще у XVIII столітті в Італії. Тоді створили перший жіночий монастир, де почав діяти орден редемпористок. Особливості цього ордену є ідея споглядального життя в монастирі, що мало за основу устав візитанток.
У Львові перші осередки редемпористок з’явилися завдяки митрополитові Андрею Шептицькому. Саме він налагодив зв’язки з орденом редемпоритів у Бельгії, члени якого погодилися прийняти греко-католицький обряд. Крім того, деякі сестри зі Львова, котрі хотіли стати редемпористками перебували в бельгійських монастирях.
Власний жіночий монастир сестер редемпористок у Львові почали створювати у 1998 році. В цей час п’ятеро сестер захотіли утвердити свій спосіб життя в дусі редемпористок. Вони звернулися до німецького кола жінок цього об’єднання.
У 2005 році український осередок редемпористок отримав самоврядування, їх проголосили окремою Провінцією на Генеральній Капітулі в Німеччині. Після цього релігійна організація редемпористок отримала державне визнання.
3.Згромадження сестер Матері Божої Фатімської
Жіночий монастир розташований у селищі міського типу Гніздичів-Кохавино, що у Львівській області. Духовна спільнота утворила своєрідне згромадження, яке взяло за основу символ Пресвятої Богородиці, котра була пов’язана з португальським містом Фатіма.
Згромадження було створене у 1945 році як греко-католицьке релігійне об’єднання. Засновником вважається отець Роман Бахталовський. Священник отримав благословення від єпископа Станіславівського. Після цього єпископа затримало НКВД.
Самого ж Романа Бахталовського радянська влада два рази заарештовувала та вислала на заслання до Сибіру. Крім того, учасниць згромадження сестер Матері Божої Фатімської також неодноразово переслідувало НКВД та ретельно стежило за їхньою релігійною діяльністю.
Попри ув’язнення, отець Роман Бахталовський встиг затвердити конституцію згромадження та написати чимало релігійних текстів. Основною ідеєю спільноти стало виконання Фатімських послань, затвердження споглядального способу життя та наслідування Пресвятої Богородиці.
Цікаво, що саме у Львові сталося перше офіційне утвердження спільноти. Подія відбулася за сприянням митрополита Василія Величковського у 1963 році.
Згромадження сестер активно беруть участь в культурному та релігійному житті міста. Зокрема монахині займаються катехитично-педагогічною, пасторальною та місійною працею.
4.Монастир Преображення Господнього Сестер ЧСВВ
Жіночий монастир розташований на хуторі Береги, що на Львівщині. Монастир став своєрідним духовним осередком поміж краси мальовничої природи. Цікаво, що на території монастиря можна заночувати туристам та залишитися на декілька днів для духовного відпочинку. Для цього виокремлено спеціальні гостьові кімнати та створено необхідні умови.
Історія монастиря Преображення Господнього розпочалася ще на початку ХХ століття. У цей час подружжя Винарів передало монахиням Львівського монастиря чималу територію, де залишилися будівля стайні та оселі. Згодом монахиням вдалося отримати також прилегле до їхньої ділянки поле.
У 1938 році відбулося офіційне відкриття монастиря, який збудували за один рік після освячення наріжного каменя.
Поряд з монастирем сестри висадили ошатний сад. А в самому монастирі Преображення Господнього функціонував літній дитячий садок. Крім того, сестри вели дитячі гуртки, де розповідали про основи християнського вчення.
Варто зазначити, що під час встановлення радянської влади на теренах Львівщини релігійний осередок закрили. Каплицю, яка розміщувалася на території монастиря, знищили та розібрали. Замість цього, в будівлі відкрили будинок для самотніх престарілих людей.
Лише в час проголошення Незалежності України монахині змогли повернутися назад до монастиря. А в 2004 році монастир Преображення Господнього сестер Чину Святого Василія Великого офіційно був посвячений на оновлену діяльність.
Цікаво, що в монастирі сестри, окрім духовного служіння, займаються різними видами роботи: виготовляють трав’яний час власного виробництва, свічки, мед та плетуть чотки. Крім того, монахині обробляють землю та розводять домашніх тварин (переважно кролів та птицю).
