Олена Вітер – львівська монахиня, політв’язниця радянських концтаборів і “Праведниця народів світу”. Своє життя вона присвятила Богові та рідній країні, пише сайт lvivyanka.info.

Життєпис черниці

Олена Вітер народилась у 1904 році у селі Миклашів, що на Львівщині. Батьки були гімназійними професорами. Сімейне виховання заклало міцний фундамент для національного світогляду Олени. До 13 років дівчина разом з родиною проживала в Австрії. Але, попри цей факт, Олена завжди себе ідентифікувала українкою. 

У 1918 році сім’я повернулась до Львова. Олена здобула базову освіту у Львівській жіночій гімназії. У 1921 році вступила у медичний інститут. Після смерті батька дівчина вирішила покинути навчання та пішла у монастир. Вона стала черницею-василіянкою на ім’я Йосифа. 

Патріотична діяльність

У 1924 році Олена заснувала при монастирі “Рідну школу”. У ній українські діти мали можливість вивчати українську мову. У 30-х роках з ініціативи монахині було відкрито вечірню школу для дорослих, драматичні гуртки, бібліотеки, дитячий садок, медичні та господарські курси. Завдяки своїй активності монахиня здобула підтримку глави греко-католицької церкви митрополита Андрея Шептицького.

У 1930 році Олена Вітер стала учасницею Організації українських націоналістів. Сестра Йосифа також збирала пожертви, аби врятувати українських політичних в’язнів. Вона таємно організовувала для підпільників нелегальний перехід за кордон. Згодом Олена стала настоятелькою греко-католицького монастиря.

Під час Другої світової війни радянська влада розгромила Якторівський монастир, де проживала Олена. У 1940 році Олену Вітер заарештували співробітники НКВС за співпрацю з учасниками визвольного руху. Також її звинуватили у “націоналістичному вихованні молоді”. Затримана опинилась в одному з найстрашніших місць на той час – у тюрмі на Лонцького. Вона чула смертні крики ув’язнених.

У 1941 році монахиню повинні були розстріляти, але її вберіг Бог. Саме в день розстрілу Львів бомбардували німецькі літаки, у місті почались різні заворушення, організовані ОУН. Тож радянське керівництво вбило 924 людини з 1355 ув’язнених. Завдяки підпільникам іншим вдалось втекти, серед них була і Олена Вітер.

Під час німецької окупації Львова сестра Йосифа переховувала від нацистів єврейських дітей у місцевому сиротинці, що був під її опікою. Серед них були Лілі Польман, Натан Левін. Дітей годували, одягали, доглядали та навчали християнським молитвам і звичаям.

Вдруге Олену Вітер заарештували у 1945 році. На допиті жінка одразу зізналась, що співпрацювала з УПА, боролась з радянською владою та підтримувала ідеї створення самостійної України. Олену засудили на 20 років ув’язнення у радянських концтаборах. Перебувала у таборах в Сибірі та Мордовії.

Останні роки життя  

Відбувши ув’язнення 10 років, Олена Вітер вийшла на волю. Радянська влада заборонила їй селитись у Львові. Решту свого життя монахиня прожила у містечку Скалат, що на Тернопільщині. Саме там вона організувала підпільний жіночий монастир. Згодом більшість часу проводила у Львові, де займалася доброчинною працею серед мирян і катехизацією дітей. Саме зі Львова вона керувала підпільними монастирями сестер студиток, а також підпільним новіціятом.

У 1976 році Олена Вітер стала першою українкою, яку визнали “Праведницею народів світу” за порятунок єврейських дітей під час Голокосту.

Сестра Йосифа померла у 1988 році, не доживши менше року до виходу греко-католицької церкви з підпілля.

2013 року пластунки з куреня Ластівки обрали її своїм патроном.