Професія ювеліра існує з давніх-давен. Перші прикраси почали створювати з кісток і зубів тварин ще в епоху палеоліту, тобто 10 тисяч років до н.е. Потім кістки замінили глиною та каменем. У давньоруській традиції заміжні жінки носили сережки з каменями та намисто зі старовинних монет дукатів, а незаміжні – металеві прикраси витягнутих форм. Однак тоді прикраси виготовляли лише чоловіки, а з плином часу ювелірну справу потроху почали опановувати і жінки. Львів’янка Майя Котельницька – одна з небагатьох ювелірок, які зруйнували гендерні стереотипи щодо цієї професії, пише lvivyanka.info.
Шлях до ювелірства
Для «Дивись.info» Майя розповіла, що її захоплення виготовленням прикрас розпочалося з біжутерії, спершу вона робила буси. Тоді дівчина навчалася на факультеті художнього металу у Львівській національній академії мистецтв. Там опанувала ювелірну справу й потім приступила до роботи.
Конкретної людини, яка вплинула на її рішення стати ювеліркою, не було. Вона просто почала займатися цим і усвідомила, що це не нудно і приносить задоволення, хоча й реалізовуватися творчо і просувати свої творчі роботи дуже й дуже важко.
Від ідеї до образу і від образу до ідеї
Коли Майя лише починала, то багато прикрас надівала сама, щоби люди помічали, розпитували, а тоді купували. Згодом змогла про себе заявити завдяки власному виробленому стилю. Прикраси Майї вже купували українські зірки, наприклад, Джамала придбала срібний перстень, на якому зображено декілька орбіт, що перехрещуються.
Ювелірка часто відвідувала виставки, куди приїжджають гемологи і привозять різне каміння. Там вона шукала щось конкретне для свого вже готового дизайну прикраси або ж просто знаходила цікаве каміння з цікавими формами, а вже тоді думала над тим, як його можна оправити. За її словами, іноді вже готова прикраса в металі виглядає зовсім по-іншому, ніж спершу було задумано. Тому, не завжди ідея сходитиметься з готовим образом.
Її улюблене каміння – кварц, особливо рожевий, а ще аметист та бірюза. Щодо металів, то Майя найчастіше використовувала для своїх робіт срібло і латунь. Також займалася з емаллю (скловидний порошок, який треба викладати), для цього ювелірка використовувала грузинську техніку мінангарі. Складність такої техніки в тому, що порошок треба запекти за температури 700-800 градусів, а від кількості накладених шарів може мінятися колір.
Займатися емаллю Майя хотіла давно, однак відкладала це заняття через кінцеву недешеву вартість таких прикрас, тож їх важко продати. Також в Україні важко купити емаль, якісну продають у Японії та Франції. До того ж треба мати спеціальну пічку. Оскільки жодних майстер-класів з виготовлення таких прикрас в Україні на той час не було, то Майя вивчала сама, як реагує метал у поєднанні зі склом.
Скільки часу та коштів потрібно для початку?
Для того, щоби купити інструменти для найпростішої прикраси, потрібно кілька тисяч доларів. Оскільки вдома важко займатися цією справою, то треба також мати майстерню. Однак найдорожче – це час, адже, щоби навчитися вправно робити навіть елементарні прикраси, потрібен не один рік.
За словами Майї, нескладний перстень можна зробити за день, а от з різними оздобленнями та цікавими елементами – за кілька місяців або й навіть цілий рік. Загалом, усе залежить від досвіду. Задля оптимізації процесу в ювелірів є свої секрети, які вони передають з уст в уста.
Коли Майя досягла вже певного рівня, то почала організовувати власні виставки – спочатку у Львові, а потім і за кордоном, зокрема, у Литві. Щоби зробити 10–15 робіт для виставки, вона працювала кілька років.
