Жінки у Львові завжди намагалися слідкувати за останніми трендами. Замовляли на пошиття новий фасон сукні, експериментували з зачісками, вивчали нові манери та з захопленням читали модні журнали, пише сайт lvivyanka.info. У результаті, львів’янки вражали своєю красою усіх навколо.
Мода XV – XVI століть
У цей період модні тенденції набували різноманітних рис. Унікальною характеристикою цього часу було те, що фігура вагітної жінки була досить популярною та знатно цінувалася. Попри те, що переважало носіння широких суконь, жінки все одно підкладали собі подушки під одяг, аби обманути суспільство та залишитись у межах стильного.
Також надавали перевагу легкому та зручному взуттю сандального типу. Для його виготовлення запрошували майстрів з Італії. Мало хто міг собі дозволити дороге взуття, яке було виготовлене з твердої підошви та кольорової шкіри.
Мода XVII – XVIII століття
Тенденції вбрання почали розвиватись досить швидко. У Європі стала популярна талія 40 сантиметрів. Це підхопили і наші львів’янки. Жінки йшли на жертви, аби досягти бажаного. Вони одягали спеціальні корсети. Зазвичай поважна пані мала служницю і саме вона задовго до виходу допомагала одягнути корсет. Він був досить незручним і заважав дихати на повні груди. Також корсет міг серйозно нашкодити здоров’ю. Після тривалого носіння цього елементу одягу, у жінок у результаті були викривлені ребра, зміщені внутрішні органи, а також виникала не здатність виносити та народити здорову дитину.
У XVII столітті мода ще видозмінилася. Стало популярне відкрите декольте, а не закрите. Тож через це переробили конструкцію корсетів. Адже їм потрібно було не сплющувати груди, не стягувати їх шнурівкою, а навпаки – підіймати та підтримувати.
Загалом перші корсети було виготовлені з дерева та металевих прутів, які були вшиті у підкладку сукні. Згодом ці елементи замінили китовим вусом. На спині пришивали міцну шнурівку, якою туго затягували талію. Завдяки цьому підкреслювали широкі стегна.
Певний період носіння корсета було обов’язкове з семи років. Для дітей шили спеціальні для їхнього віку. Після 16 років у гардеробі кожної панянки з’являлися більш жорсткі корсети. Також їх носили і до 6 місяця вагітності. Саме тому багато жінок не могли виносити дитину, а хтось взагалі ставав безплідним.
Мода XIX століття
І знову львівський стиль змінився. Одяг став більш зручний та функціональним. Адже у цей час чоловіки перестали цікавитись жінками, які не могли народити нащадків. Панянки вирішили підкреслити свою красу, акцентуючи усю увагу на п’ятій точці. Популярність здобули турнюри. Це були спеціальні подушечки, які дами підкладали ззаду під сукню, нижче талії. Згодом, виникли нові різновиди турнюрів, але основна їхня функція залишалася незмінна.
Окрім одягу, значний час почали приділяти зачісці. Львів’янки заплітали своє довге волосся у якусь просту зачіску. Для цього вони просиналися заздалегідь, тому що цей процес займав близько години. На особливі події з зачіскою допомагала служниця або цирульник. Панянки дотримувалися правила не з’являтися на публіці з розпущеним волоссям, тому воно завжди було у них зібране. Жінки, які не мали пишне волосся використовували перуки. Найдорожчі виготовляли з натуральної сировини.
У цьому столітті був важливий приємний запах. Львівські панянки використовували для цього спеціальні пахучі мішечки. А заможні жінки користувалися помандерами. Це були емкості у формі яблука, які були розділені на 6 дольок. У кожну з них поміщали парфумерні масла. Зазвичай помандери носили на шиї або на ланцюжку на талії. З часом почали використовувати скляні баночки.
