Перший український журнал про моду – родом зі Львова

Львівські панянки завжди слідкували за модою і дуже швидко переймали модні тенденції – ми вже розповідали у попередньому матеріалі про те, якими хитрощами користувалися львів’янки у минулих століттях, аби привернути увагу місцевих “джентельменів”. Цього разу ми розкажемо про одне з найстаріших львівських джерел, яке свого часу інформувало наших містянок про модні тенденції з-за кордону – журнал “Вісник мод паризьких”.

Що ж це за журнал і про що він розказував львів’янкам – читайте у матеріалі від lvivyanka.info.

Кравець, який змінив шиття на випуск журналу

На початку дев’ятнадцятого століття був у Львові досить знаний кравець Томаш Кульчинський, який, хоч і любив свою справу, та в один момент зрозумів, що йому набагато більше може принести дещо інше – випуск модного журналу, який би розказував про останні модні тенденції у світі. Так, 1-го січня 1840-го року вийшов у світ перший випуск журналу “Вісник мод паризьких”, який став першим журналом про моду в Галичині, яка на той час належала Австрійській імперії. Та що там Галичини – цілої України загалом.

Журнал видавали польською мовою і виходив він спершу всього двічі на місяць – першого та шістнадцятого числа кожного місяця. Згодом частота випуску журналу збільшилася – його через попит почали видавати раз на два тижні. Разом із збільшенням частоти виходу видання збільшилася і кількість сторінок – якщо перші примірники журналу налічували лише чотири чорно-білі сторінки, то вже згодом їх кількість збільшилася у два рази.

Не все виглядало у старому журналі в чорно-білому кольорі – до нього додавали обов’язково кольорові вставки з малюнками костюмів відомого тогочасного львівського художника-графіка. Жоден випуск журналу не виходив і без викройок для тутешніх кравчинь, які могли за допомогою видання пошити своїм вибагливим клієнткам або ж собі щось новеньке. Тож, справедливо кажучи, журнал мав і фахове призначення.

Про що розказував найстаріший львівський журнал мод?

Вже сама назва видання підштовхує нас на думку про те, що журнал розповідав саме про новини французької моди. При цьому куди більше уваги в журналі було зосереджено жіночій моді, і всього незначна частина матеріалів була присвячена новинам чоловічої моди з Парижа.

Цікаво, що містилась в журналі і інформація рекламного характеру. Так, повідомлялося про те, де можна придбати у Львові ті чи інші матеріали для пошиття речей, а також про те, де можна купити ту чи іншу модну прикрасу. Деякі дані свідчать про те, що була в журналі і інформація, яка тематично зовсім не підходила під видання, – наприклад, чомусь видавець вирішив тут розміщувати рецензії на літературу чи твори місцевих театрів тощо.

Таке відбувалося, можливо, через недостатню обізнаність автора про те, якою ж має бути загальна концепція журналу мод. Через це його і зневажала тогочасна львівська інтелігенція, яка була переконана, що звичайний кравець просто не може видавати щось вартісне.

Ось таким був перший львівський і український загалом журнал мод – “Вісник мод паризьких”.