Друга світова війна забрала життя тисяч талановитих науковців, діячів мистецтв. Тонкі творчі натури виявились беззахисними перед тотальним насиллям та смертю. Однією з таких була художниця Юлія Ацкер, пише lvivyanka.info.
Писала пейзажі, натюрморти
Юлія Ацкер народилась у 1898 р., у Львові, в Австро-Угорщині. Змалечку у дівчину був талант до малювання – Юлія могла годинами спостерігати за природою, а потім відтворювати свої спостереження на полотнах. Дівчина навчалась живопису в Академії вільних мистецтв Леонарда Підгородецького й у Павла Гаєвського у Школі декоративно-прикладного мистецтва у Львові.
Дебют Ацкер відбувся вже у 1930 р., в Речі Посполитій, коли вона мала персональну виставку у львівській філії Єврейського літературно-художнього товариства. Саме єврейська община багато у чому допомогла молодій художниці.
У 1930-х рр. художниця приймала участь у виставках, що проходили у Львові, Кракові, Познані, Варшаві та Станіславові. Ацкер входила до художньої групи “Стер”. Група постала у Львові під керівництвом художника Еміля Кунке. Представники даної групи балансували на межі реалізму, постімпресіонізму й експресіонізму. Членами групи, окрім Ацкер, були Мечислав Бух, Соломон Шапіро та інші. У 1937 р. Єврейське товариство поширення образотворчого мистецтва організувало персональну виставку Ацкер у Варшаві.
Мистецтвознавці зазначають, що Ацкер творила у напрямку експресіонізму, займалась також живописом та графікою. Юлія створювала також натюрморти, пейзажі, портрети. Якщо говорити про останні, то саме Ацкер належить виконання портретів львівського рабина Самуеля Вольфа Гутмана та голови Єврейської Громади, віце-президента Львова Віктора Хайєса. Останню картину можна побачити у львівській галереї мистецтв.
На полотнах Ацкер можна було побачити різноманітні події з життя єврейської общини, багато квітів, дитячі портрети. Митець могла передати усі тонкі грані та барви.
Трагедія
Незважаючи на те, що Юлія Ацкер написала велику кількість різноманітних робіт, левова їх частка була втрачена через війну. Про роботи художниці мистецтвознавці довідались лише завдяки тому, що публікувались у пресі матеріали з різноманітних виставок.
У вересні 1939 р. нацистська Німеччина та Радянський Союз фактично поділили Польщу. Західна Україна відійшла до СРСР. Юлія Ацкер будучи аполітичною, продовжувала свою діяльність, однак не могла приймати участь у виставках, що проходили на території окупованої нацистами Європи.
У 1939 р. Ацкер стала членкинею спілки художників УРСР. Художниця готувалась проводити виставки в Ленінграді, Мінську й інших містах СРСР, однак мрії художниці були перервані у 1941 р., коли Німеччина атакувала Радянський Союз. Підрозділи Вермахту швидко вступили до Львова і місто опинилось під нацистською окупацією.
Окупація означала тотальне винищення єврейського населення. Арештували багатьох знайомих Ацкер. Сама Юлія, будучи єврейкою за походженням, вимушена була жити у постійному страху та напрузі. у 1942 р. євреїв почали переселяти з гетто до концтаборів, де їх очікувало винищення. Художниця не в силах терпіти це, у грудні 1942 р. покінчила життя самогубством та була похована на Личаківському цвинтарі.
Частина робіт Ацкер збереглись у різноманітних приватних колекціях, у фондах музеїв Вроцлава, Варшави, Львова. Зустріти картини художниці можна на різноманітних аукціонах. Про Юлію Ацкер майже не знайти публікацій у відкритих джерелах, тож у дослідників є багато роботи по вивченню творчості молодої художниці.
