Львівські Данте та Беатріче: історія кохання Артура Ґроттґера та Ванди Монне

У 1866 році на балу Стрілецького братства у Львові Артур Ґроттґер, якому тоді було 29 років, зустрів 16-річну Ванду Монне. Він освідчився дівчині під час їхнього першого танцю. Спонтанне кохання переросло в прекрасну, хоч і коротку історію. Детальніше далі на lvivyanka.info.

Ким був Артур Ґроттґер?

Артур народився 1837 року в селі Отиневичі на Львівщині. Малювати почав ще в дитинстві, цієї справи навчив його батько – теж живописець. В 11 років хлопчик почав навчатися в майстерні художника Яна Машковського. У Львові йому надавав художні консультації також Юліуш Коссак. У своєму щоденнику Ґроттґер написав, що саме львівський період життя був для нього найщасливішим.

У 1851 році відбулася виставка одного з художніх магазинів, на якій граф Александр Паппенгейм придбав картину, на якій зображувалася погоня поляків за татарами. Коли граф дізнався, що роботу виконав 14-річний хлопець Ґроттґер, був здивований і згодом подружився з молодим талантом.

Того ж року Артур зафіксував на полотні приїзд до Львова Франца Йосифа I. Цю картину потім подарували імператору, вона йому настільки сподобалася, що Франц Йосиф І вирішив профінансувати Ґроттґеру навчання живопису.

Артур Ґроттґер

У жовтні 1852 року митець приїхав навчатися до Кракова, потім переїхав до Відня. Тут він став успішним ілюстратором, створив понад 200 ілюстрацій для тамтешніх журналів. Заробив достатньо грошей і перевіз маму із сестрою до себе. З Австрії він часто навідувався до України.

Під час Січневого повстання художник активно допомагав повстанцям, що тікали від російських поневолювачів. Через це у 1863-му у його квартирі заарештували одного поляка, підозрюваного у змовницьких діяннях. Згодом австрійці поскаржилися і на самого Артура, через що цісар відкликав свою стипендію, художник втратив можливість заробляти на життя і повернувся в Галичину. Тут він скитався від хатини до хатини, малюючи картини на замовлення.

Фатальне кохання

13 січня 1866 року у львівській стрільниці на вулиці Курковій проходив бал, на якому й зустрілися Артур із молодою львів’янкою Вандою. Зустріч породила безліч романтичних зустрічей та натхненних листів. Ванда стала музою художника. Їхнє кохання було щирим і взаємним.

Ванда Монне

На заваді одруженню закоханих стала мама Ванди: їй не подобалося те, що Артур незаможний. Тому, аби заробити гроші для забезпечення майбутньої сім’ї Ґроттґер поїхав до Парижа, де довершив цикл «Війна» і продав його австрійському цісарю. З-за кордону Артур щотижня писав Ванді листи.

Ґроттґер багато працював і через це недоїдав. Через погане харчування та холод його астма прогресувала в туберкульоз. У грудні 1867 року художник потрапив на французький курорт, де лікував легеневу кровотечу. Ванда через нестачу грошей коханого відвідати не змогла, а коли нарешті зібрала потрібну суму, дізналася, що Артур помер. Це сталося 13 грудня.

У своїх спогадах Монне писала, що довго не могла збагнути те, що сталося. Щоразу, коли натрапляла на листи від Артура чи будь-що, що нагадувало про нього, непритомніла. І, що найважче, навіть не мала з ким поговорити про біль.

Ванда продала всі свої дорогоцінності та частину приданого, щоби тіло Ґроттґера привезли до України. Як він і хотів, художника поховали на Личаківському кладовищі. У труну поклали перстень Ванди та всі листи від неї. Знайомий Артура скульптор Філіппі безкоштовно виготовив надмогильник, а скульптуру під хрестом власноруч створила Ванда.

Сама ж Ванда вийшла заміж через 4 роки за живописця Кароля Млодніцького, однак до самої смерті не могла забути першого коханого й постійно приходила до нього на могилу. Жінка стала письменницею та перекладачкою, померла у віці 72 роки.

.,.,.,.