Творча особистість, яка зробила вагомий внесок в українську музику. Українці пам’ятають Ігоря Білозіра як видатного композитора й талановитого виконавця, пише lvivyanka.info.
Дитинство співака
Ігор Білозір народився 24 березня 1955 року у місті Радехів, що на Львівщині. У сім’ї був наймолодший. Ще з дитинства хлопець був пов’язаний з музикою. У сьомому класі Ігор написав свою першу пісню. Згодом свої перші музичні композиції виконував у складі шкільного вокально-інструментального ансамблю. Юнак активно брав участь у шкільних заходах, а ще грав на весіллях та місцевих танцях.
Свій перший альбом Ігор записав, коли був досить юним. Така можливість йому випала зовсім випадково. На весняних канікулах разом з однокласниками він поїхав у цирк. Хлопець вирішив не йти разом з друзями, а забрів на обласне радіо до Марти Кінсевич.
Марта Кінсевич була найпопулярнішою дикторкою на радіо у ті часи. Вона була авторкою програми про естрадну музику “Мандрівний меридіан”. Завдяки своїй досвідченості Марта одразу розгледіла у хлопцеві щось унікальне й талановите. Повіривши в Ігоря, вона допомогла йому записати перший альбом. З відомих пісень туди увійшли «Квіти у росі» і «Любити – не любити».
Заснування ВІА “Ватра”
Ігор навчався на хормейстерському відділенні у Львівському музично-педагогічному училищі, а згодом вступив на диригента у Львівську консерваторію. Стажувався у США та Канаді. Також Ігор мав отримати диплом композитора. Дипломна робота співака рок-опера “Стіна” була написана на слова поета Богдана Стельмаха, чия творчість була заборонена. Впродовж декількох років захист диплома переносили. Білозіра просили переписати твір або змінити автора. На цей “компроміс” Ігор не погодився. Він уперто залишився стояти на своєму. Тож диплом композитора він так і не отримав.
Цікавим збігом обставин було те, що Ігор навчався в того ж викладача, що й Володимир Івасюк. Інколи на лекціях вони сиділи поруч, але ніколи не спілкувались. Хоча у майбутньому творчість легенди української пісні вплинула на кар’єру Білозіра.
У 1977 році Ігор очолив ансамбль “Ритми Карпат” Львівського автобусного заводу. Це був перший колектив артиста. У 1979 році у Львівській обласній філармонії створився вокально-інструментальний ансамбль “Ватра” за ініціативи Ігоря Білозіра.
Перші виступи гурту відбувались у далеких і близьких районах та селах. У репертуарі були народні пісні та декілька авторських композицій Білозіра.
У 1980 році Ігор знайомиться зі своїм улюбленим поетом Богданом Стельмахом. Завдяки цьому знайомству до композитора потрапили тексти, які призначались для Володимира Івасюка. Плідна співпраця зі Стельмахом принесла неабияку славу ансамблю “Ватра”.
На одному з тернопільських конкурсів відбулось народне визнання колективу “Ватра”. На початку історії гурту солістами були лише хлопці, а на бек-вокалі дівчата. Згодом лідер-солісткою стала дружина Ігоря Оксана Білозір. Протягом десяти років він писав пісні для неї.
Тодішня влада висувала певні зауваження до колективу “Ватра” через їхні патріотичні та релігійні погляди. З одного боку народ захоплювався творчістю гурту, а з іншого їхній діяльності заважала влада. Тож “Ватра” часто виступала у Середній Азії, на Сході, Угорщині та Німеччині, адже там їх сприймали такими, якими вони є.
Несподівана смерть композитора
У 1997 році Білозіру було надано звання Народного артиста України. У ніч з 8 на 9 травня 2000 року Ігоря було жорстоко побито в кав’ярні “Цісарська кава”. На нього напали через те, що артист зробив зауваження відвідувачам, які слухали російський шансон.
Лікарі протягом двадцяти днів боролись за життя композитора. Але 28 травня серце Ігоря Білозіра перестало битись назавжди. Похорон відбувся 30 травня, куди прийшло більше ніж сто тисяч людей. Це були рідні, друзі, знайомі і звісно, що прихильники артиста. Поховали Ігоря Білозіра на Личаківському цвинтарі.