Родина Івана Франка складалася з надзвичайно цікавих особистостей, які заявили про себе своїми талантами. Мало хто знає, але невістка Великого Каменяра – Ольга-Марія Білевич була відомою кулінаркою, за рецептами якої готували господині по всій Галичині, пише lvivyanka.info.
Зі сторінок біографії Ольги-Марії Франко
Ольга-Марія Білевич народилася в родині священника в 1896 році у селі Вирів на Львівщині. В сім’ї Білевичів було чотири дитини, Ольга була наймолодшою донькою. Дівчина здобула середню освіту в приватній гімназії імені Маркіяна Шашкевича. Те, що Ольга навчалася було заслугою її батька, котрий розумів потребу мати освіту для жінки також.
Ще в юні роки Ольга захоплювалася приготуванням різних страв та любила експериментувати з рецептами на кухні. Хоча, дівчина мала також інші захоплення: займалася спортом та цікавилася модою і стилем.
У п’ятнадцять років познайомилася з товаришем свого брата – Петром Франком. Дівчина тоді не знала, що ця зустріч стане для неї доленосною, і майбутнім чоловіком її буде син видатного українського письменника та інтелектуала. А тоді мине сім років, коли Ольга одружиться з Петром.
Цікаво, що під час перших зустрічей Ольга відмовила романтичному залицяльникові, який подарував її три перстеники. Однак через деякий час змінила свою думку.
У 1919 році Ольга взяла шлюб з Петром Франком. Це сталося в селі Красному, що у Львівській області. Ользі так і не вдалося познайомитися з своїм відомим тестем, адже Іван Франко помер три роки перед цим.
Після одруження Ольга разом з чоловіком переїздить до Відня. Ця подія стане новим етапом життя для молодого подружжя. Саме тут Ольга Франко проходить дворічні курси з кулінарії та розвиває свій талант до приготування.
У цей час в неї з’являється ідея укомплектувати та видати книгу, де б зібралися найкращі українські рецепти. Однак в Ольги народжується дитина, і подружжя Франків повертаються додому на Львівщину.
Загалом в Ольги та Петра Франко було дві дитини: старша Віра, а молодша Іванна-Олександра (в сімейному колі називали ніжно Ася). Удвох мали трагічну долю: Віра перебувала в засланні в концтаборах, а Іванна померла від ускладнень важкої хвороби.
Особливо болісно Ольга Франко пережила зникнення свого чоловіка. Адже Петра забрав НКВД, після чого будь-яка інформацію про нього була невідомою.
Сама ж Ольга Франко чекала свого чоловіка до кінця життя, жінка постійно мала надію, що він живий і ще повернеться додому. Ольга Франко померла, коли її було дев’яносто два роки.
Кулінарія як поклик серця у Ольги Франко
Можливо, для багатьох господинь робота на кухні була важкою справою, що нав’язало суспільство жінці. Але це не про Ольгу Франко. Оскільки саме кулінарія стала для неї покликанням та найкращим вираженням її талантів.
Вже в 1929 році Ольга Франко видає книгу про кулінарію – «І-ша українська загально-практична кухня». Хоча подібного типу книга не була першою ластівкою в українській кулінарії, однак отримала величезну популярність серед читачів.
«І-ша українська загально-практична кухня» – це не тільки книга різноманітних рецептів, але й зібрання безліч практичних порад, що стануть в допомозі кожній господині. Для прикладу, там містяться ілюстрації та списки овочів, зелені, їстівних грибів, поради страв для веганів чи хворих на певну недугу людей. Невипадково в епіграфі до книги написано: «Порадник для усіх, що хочуть довго жити». Відтак, ця книга відкриває цілу філософію кулінарії від Ольги Франко.
Ще одну книгу кулінарка видала в 1937 році – «Всенародна кухня». Тут Ольга Франко зібрала найкращі українські рецепти та згрупувала їх за порами року. Тому в збірнику подано багато сезонних страв.
Цікаво, що Ольга Франко не тільки прагнула висвітлити багатство та особливість української, зокрема галицької кухні, а також знаходила зв’язки з іноземними стравами. Вона цікавилася різноманітними рецептами та знала як приготувати , як французькі, так італійські страви.
