Відомі львів’янки у назвах міських вулиць

Львів – чудове місто, яке подарувало Україні та світові чимало видатних людей. Численні науковці, митці та винахідники народилися у нашому місті і прославили Львів далеко за його межами, серед них левова частка – видатні жінки, пише сайт lvivyanka.info.

Їх здобутки неможливо недооцінювати, тож чимало імен видатних львів’янок минулого у наш час прикрашають назви міських вуличок. Що це за львів’янки та які вулички назвали на їхню честь – читайте у матеріалі нижче. 

Вулиця Соломії Крушельницької

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Розпочнемо мандрівку вуличками Львова, названими на честь видатних львів’янок, з імені легендарної жінки – Соломії Крушельницької. Мабуть, немає людини у світі, яка б ніколи не чула про цю оперну співачку, яку за життя визнавали найвидатнішою співачкою всієї планети. 

Славу Соломія Крушельницька здобувала на краківській та варшавській сценах, коли виступала впродовж кількох сезонів поспіль в операх видатного польського композитора Станіслава Монюшка. Виступала чимало і у львівських театрах, збираючи собі аудиторію та численних прихильників.

Про Соломію Крушельницьку можна говорити чимало – ця львів’янка свого часу виступала на одній сцені з Кремоніні, Росселіні, Кастеляно та іншими видатними виконавцями планети. Дружила оперна діва з впливовими українцями того часу – Ольгою Кобилянською, Миколою Лисенком, Іваном Франком та іншими відомими постатями в українській історії. 

Пам’ять такої талановитої співачки вшановують у цілому світі. Її іменем називають музичні та мистецькі освітні заклади, її пам’ятники встановлено у різних містах світу, а ще – на її честь називають вулиці. Іменем Соломії Крушельницької названо вулиці у Тернополі, Києві, Рівному та у самому Львові. 

У нашому місті на честь співачки названа вуличка у Галицькому районі, що неподалік від історичного серця Львова. Вулиця Соломії Крушельницької сполучає вулицю Словацького з вулицями Каменярів та Матейка. Її започаткували ще у 80-х роках дев’ятнадцятого століття.

Вулиця Наталії Кобринської

Тісно пов’язана з історією нашого міста ще одна відома жінка – Наталія Кобринська, людина, яка стояла біля витоків українського фемінізму і зробила чималий внесок у його розвиток. Наталія Кобринська, хоч і не народилася у Львові, а на Івано-Франківщині, однак левову частку свого життя провела саме у нашому місті. 

Наталія Кобринська була видатною письменницею, і у розквіті своєї творчості жінка зрозуміла, що її місія у цьому світі – доносити феміністичні ідеї через літературні твори. У цьому її підтримував, до речі, Іван Франко, який стверджував, що через художні твори вона швидше донесе свої ідеї, аніж через публіцистичні роботи. 

1887-го року Наталія Кобринська спільно з Оленою Пчілкою видали жіночий альманах “Перший вінок” – антологію жіночої творчості, яка дала початок розвитку жіночих часописів. Згодом Наталія Кобринська навіть заснувала власне видавництво “Перший вінок”, у якому видавалися альманахи.

На честь Наталії Кобринської названо невелику вулицю у Франківському районі міста, у місцевості Кульпарків. Вона виникла, як і сусідні до неї вулиці, у 50-х роках двадцятого століття, і спершу носила назву вулиця Макарова. Сучасну назву вулиця отримала тільки за часів незалежної України, у 1992-му році. 

Вулиця Олени Кульчицької

Наступна жінка, ім’я якої носить одна з львівських вуличок, це український графік та маляр Олена Кульчицька. Ця львів’янка яскраво виразила себе у найрізноманітніших видах мистецтва – живописі, графіці, народному прикладному мистецтві, килимарстві та навіть проєктуванні меблів. 

Художні роботи Олени Кульчицької потрапили до “золотого фонду” української книжкової ілюстрації. Наприклад, її ілюстраціями супроводжуються такі потужні українські літературні видання як “Слово о полку Ігоревім”, “Тіні забутих предків”, тритомну роботу видатного етнографа Стефаника. Паралельно з цим, художниця працювала над килимарством – малювала ескізи орнаментів для килимів, а потім її сестра за ними ткала барвисті килими, – от такий собі сімейний творчий тандем получився у двох талановитих сестер. 

1967-го року Олену Кульчицьку було номіновано на Державну премію УРСР імені Тараса Григоровича Шевченка, а її художні праці експонувалися у різних куточках планети з неодмінним успіхом. 

Іменем Олени Кульчицької у Львові названо вуличку у Залізничному районі, вона з’єднує магістральну вулицю Івана Виговського з вулицею Симона Петлюри. Про території сучасної вулиці Олени Кульчицької відомо ще з середини дев’ятнадцятого століття – тоді це було передміське селище Сигнівка. 

Вулиця Ірини Вільде

Далі мова піде про Ірину Вільде – видатну українську письменницю, лауреатку Шевченківської премії, громадську активістку та політикиню, очільницю Львівської організації Спілки письменників України. 

З 1928-го року ім’я Ірини Вільде тісно пов’язане зі Львовом – саме тоді вона розпочала навчання в міському університеті, де навчалася на гуманітарному відділі. У 1930-му році Ірина Вільде видала своє перше оповідання “Повість життя”, друкувалася у різноманітних часописах того часу, згодом навіть отримала роботу у видавництві “Жіноча доля”. 

В історію Львова та України Ірина Вільде увійшла як талановита письменниця, журналістка та громадська діячка. 

На пам’ять про діяльність цієї львів’янки у нашому місті було названо вулицю у Личаківському районі, розташовану у місцевості Професорської колонії. Простягається вона від Коцка до залізничної колії Підзамче-Личаків. Сама вулиця виникла у тридцятих роках двадцятого століття і спершу носила назву вулиця Птасьніка – на честь польського історика. З 1946-го року це була вулиця Марата – на честь французького революціонера, і тільки у роки незалежної України, з 1993-го року, це вулиця Ірини Вільде. 

Вулиця Олени Степанівни

В історії нашого міста чимало видатних жінок, не лише діячів культури, науки та мистецтва. У нас ще й унікальні жінки – наприклад, такі, як Олена Степанів – українська історикиня, громадська діячка та перша у цілому світі жінка, яку було офіційно зараховано на військову службу у званні офіцера.

Олена Степанів – активна учасниця стрілецького руху, співзасновниця товариства “Січові стрільці – ІІ”, одна з ініціаторів проведення Листопадового повстання, яка брала участь у польсько-українській війні. Була активною учасницею Карпатської воєнної кампанії і відзначилася у важких боях за гору Маківку. Згодом потрапила до полону та утримувалася у Ташкенті, однак вже за два роки полону повернулася додому, до рідного Львова. Крім того, Олена Степанів – авторка понад 70-ти видань.

На честь першої у світі жінки-офіцерки зі Львова у нашому місті було названо вулицю у Залізничному районі, яка прямує від площі Князя Святослава до вулиці Залізничної. Прокладено вулицю було 1895-го року і спершу названо вулицею Кордецького – на честь настоятеля монастиря у Ясній Горі Августина Кордецького, який обороняв святиню від шведських військ. Згодом це була вулиця Ленінградська – на честь радянського міста, і тільки з 1991-го року це вулиця імені Олени Степанів.

Також у Львові щорічно, починаючи з 2015-го року, вручають “Відзнаку імені Олени Степанівни”. Ця нагорода передбачена для жінок, які зробили своєю працею значний вклад у розвиток різноманітніх сфер міста Львова.